БАТЬКАМ для ОБГОВОРЕННЯ

2017-03-13

БАТЬКАМ для ОБГОВОРЕННЯ.

ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ ( проект)

Законодавством України передбачено відповідальністьбатьків не лише за шкоду, завдану їхніми дітьми, а йза неналежне виконання своїх батьківських обов’язків.

Обовязки та відповідальність батьків передбачені:

Міжнародні нормативні акти:

І.Статут Організації Обєднаних Націй;

ІІ.Декларація про соціальні і правові принципи;

ІІІ.Декларація прав людини;

ІV.Декларація про захист жінок і дітей в надзвичайних обставинах і в період збройних конфліктів;

VІ.Конвенція ООН про права дитини.

Закони України:

І.Конституція України;

ІІ.Кримінальний кодекс України;

ІІІ.Сімейний кодекс України;

ІV.Закон України «Про дошкільну освіту»;

V.Закон України «Про освіту»;

VІ.Закон України «Про загльну середню освіту»

VІІ.Кодекс про адміністративні порушення України.

Шкільні нормативні докумети:

І.Статут школи;

ІІ.Правила внутрішнього трудового розпорядку;

ІІІ.Посадові інструкції;

ІV.Правила для учнів;

V.Обовязки батьків.

Обовязки батьків дітей та підлітків шкільного віку:

1.Забезпечують умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти;

2.Встановити та підтримувати довірливі, шанобливі стосунки з дітьми;

3.Виховувати у дітей повагу до законів, прав та основних свобод людини, працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до Вітчизни, рідної мови, сімї, школи, у дусі миру, гідності, терпимості, рівності, солідарності, готувати дитину до самостійного життя;

4.Постійно дбати про фізичне здоровя, моральний та психічний стан дитини, здійснювати щорічні медичні огляди та профілактичні щеплення;

5.Забезпечують дитину необхідними засобами навчання: учнівським обладнанням, концелярським приладдям, одягом, спортивною формою, змінним взуттям, щоденником, зошитами, картами, атласами та інше;

6.Дбають і слідкують за зовнішнім виглядом дитини у школі та вдома.

7.Підтримують тісний зв'язок зі школою, виявляють взаємоповагу, поважають честь і гідність усіх учасників навчально-виховного процесу:учнів, батьків (осіб що їх заміняють), працівників школи;

8.Спільно з навчальним закладом контролюють навчання дитини, поведінку її в школі та позанею, атакож у громадських місцях;

9.Реагують на зауваження та приймають міри по усуненню негативних проявів;

10.Забезпечують та контролюють харчування дітей корисною їжею;

11.Створюють належні умови для виконання домашніх завдань,самоосвіти та розвитку природних здібностей дитини:

12.Відвідують батьківські збори, приходять до школи на запрошення адміністрації школи, класного ерівника, психолога, соціального педагога або вчителя школи;

13.Цікавляться і організовують дозвілля своїх дітей;

14.Цікавляться оточенням своїх дітей, несуть юридичну відповідальнісь за їх дії, за наслідки спілкування в соціальних мережах та використання мобільних телефонів.

І. Сімейний кодексом України

Стаття 141. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини

1. мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою;

2. розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Стаття 150, 152 Сімейного кодексу України

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення,відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину,відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 155. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов’язків

1. здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності;

2. батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини;

3. відмова батьків від дитини є неправомірною, суперечить моральним засадам суспільства;

4. ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов'язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.

Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Стаття 180. Обов’язок батьків утримувати дитину

1. Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 181. Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину

1. способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними;

2. за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі;

3. за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі;

4. у разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5. якщо місце проживання батьків невідоме або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога. Порядок призначення цієї тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.

Стаття 165. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав

1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Стаття 166. Правові наслідки позбавлення батьківських прав

1. Особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав

1. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання.У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування.

2. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.У цьому разі орган опіки та піклування зобов’язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.

3. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

4. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

5. Положення частин першої – третьої цієї статті застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає.

ІІ. Законом України “Про освіту”

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:

- постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;

- виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;

- сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

- виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Стаття 60. Права батьків. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

- вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;

- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;

- звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;

- захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.

ІІІ. Кодексом про адміністративні правопорушення України

Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей

- тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення

- тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом

- тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність

- тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ІV. Кримінальним кодексом України

Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні,

- карається виправними роботами на строк до одного року або обмеженням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею,

- карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років.

Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки,

- карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 167. Зловживання опікунськими правами

Використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному (зайняття житлової площі, використання майна тощо)

- карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Конвенція про права дитини

Ст. 7 визначає за дитиною право знати своїх батьків і право на їх піклування. Водночас у ст. 18 визнається необхідність того, “щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найвищі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.”

Декларація про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання і їхнє усиновлення на національному і міжнародному рівнях (прийнята Генеральною Асамблеєю 3 грудня 1986 р): ст. 3: “Турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках”.

Конституція України, ст. 51: Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Батьківські обов'язки

1. Забезпечити учня необхідним учнівським обладнанням.

2. Забезпечити відповідним одягом, у тому числі спортивним, підтримувати чистоту та охайність.

3. Забезпечити постійне харчування дітей здоровою їжею.

4. Встановити та підтримувати довірливі стосунки зі своїми дітьми.

5. Підтримувати тісний зв'язок зі школою, оперативне інформування класного курівника, оперативний мобільний зв'язок усіх учасників НВП.

6. Швидко реагувати на всі зауваження як письмового, так і усного характеру.

7. Контролювати НВП дитини.

8. Виховувати своїх дітей у дусі миру, гідності, терпимості, свободи, рівності та солідарності, готувати дитину до самостійного життя.

Обов'язки батьків

1. Сприяють здобуттю дітьми освіти у загальноосвітніх навчально-виховних закладах, або забезпечувати повноцінну домашню освіту в обсязі державних вимог.

2. Виховують повагу до законів, прав та основних свобод людини.

3. Спільно з навчальним закладом контролюють навчання дитини, поведінку її в школі і поза нею, а також в громадських місцях.

4. Несуть відповідальність за забезпечення дитини необхідними засобами для навчання: спортивною формою, змінним взуттям, необхідним канцелярським приладдям, зошитами, щоденником, картами, атласами та ін.

5. Дбають і слідкують за зовнішнім виглядом дитини у школі і вдома.

6. Створюють належні умови для виконання домашніх завдань, самоосвіти диини та розвитку її природних здібностей.

7. Постійно дбають про фізичне здоров'я і психічний стан дитини.

Відповідають за щорічний медогляд дитини.

8. Поважають честь і гідність усіх учасників НВП: учнів, батьків, працівників школи.

9. Виховують у дитини працелюбність, почуття доброти, милосердя,

шанобливе ставлення до Вітчизни, рідної мови, культури, сім'ї, школи, повагу до національних, історичних та культурних цінностей інших народів.

10. Відвідують батьківські збори, приходять до школи на запрошення адміністрації, класного керівника, психолога, соціального педагога, або учителя школи.

11. Цікавляться оточенням своїх дітей і несуть відповідальність за наслідки спілкування дітей в соціальних мережах.

12. Цікавляться і організовують дозвілля своїх дітей.

Кiлькiсть переглядiв: 555